Словник синонімів української мови. 2014.
провіщати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
провіщати — а/ю, а/єш і рідко прові/щувати, ую, уєш, недок., провісти/ти, іщу/, істи/ш і рідко провіщува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. і без додатка. 1) заст. Пророкувати (у 1 знач.). || поет., ірон. Прорікати те, що відбудеться в майбутньому; віщувати. ||… … Український тлумачний словник
провіщувати — I пров іщувати див. провіщати. II провіщув ати див. провіщати … Український тлумачний словник
провістити — див. провіщати … Український тлумачний словник
провіщання — я, с. Дія за знач. провіщати … Український тлумачний словник
провістити — див. провіщати … Словник синонімів української мови
звіщати — а/ю, а/єш, недок., звісти/ти, звіщу/, звісти/ш, док., перех. 1) Оголошувати для загального відома, нагадувати про що небудь. || Указувати на що небудь, означати щось. 2) Провіщати, передрікати що небудь. 3) рідко. Сповіщати, повідомляти кого… … Український тлумачний словник
віщати — а/ю, а/єш, недок., заст. 1) неперех., уроч. Казати щось значне, важливе. 2) перех. Віщувати (у 1 знач.), провіщати … Український тлумачний словник
передвіщати — а/ю, а/єш, недок., передвісти/ти, іщу/, істи/ш, док., перех. і без додатка. 1) Угадуючи те, що відбудеться, пророкувати майбутнє; провіщати. 2) Бути ознакою наближення, настання чого небудь … Український тлумачний словник
призвіщати — а/ю, а/єш, недок., призвісти/ти, іщу/, істи/ш, док., діал. Віщувати, провіщати … Український тлумачний словник
