провіщати

провіщати
I
= провістити (своєю появою, проявами, поведінкою, словами тощо вказувати на якісь зміни, події, що мають настати), провіщувати, передвіщати, передвістити, звіщати, звістити, віщувати, обіцяти, пророкувати, пророчити, прорікати, проректи
II

Словник синонімів української мови. 2014.

Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "провіщати" в других словарях:

  • провіщати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • провіщати — а/ю, а/єш і рідко прові/щувати, ую, уєш, недок., провісти/ти, іщу/, істи/ш і рідко провіщува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. і без додатка. 1) заст. Пророкувати (у 1 знач.). || поет., ірон. Прорікати те, що відбудеться в майбутньому; віщувати. ||… …   Український тлумачний словник

  • провіщувати — I пров іщувати див. провіщати. II провіщув ати див. провіщати …   Український тлумачний словник

  • провістити — див. провіщати …   Український тлумачний словник

  • провіщання — я, с. Дія за знач. провіщати …   Український тлумачний словник

  • провістити — див. провіщати …   Словник синонімів української мови

  • звіщати — а/ю, а/єш, недок., звісти/ти, звіщу/, звісти/ш, док., перех. 1) Оголошувати для загального відома, нагадувати про що небудь. || Указувати на що небудь, означати щось. 2) Провіщати, передрікати що небудь. 3) рідко. Сповіщати, повідомляти кого… …   Український тлумачний словник

  • віщати — а/ю, а/єш, недок., заст. 1) неперех., уроч. Казати щось значне, важливе. 2) перех. Віщувати (у 1 знач.), провіщати …   Український тлумачний словник

  • передвіщати — а/ю, а/єш, недок., передвісти/ти, іщу/, істи/ш, док., перех. і без додатка. 1) Угадуючи те, що відбудеться, пророкувати майбутнє; провіщати. 2) Бути ознакою наближення, настання чого небудь …   Український тлумачний словник

  • призвіщати — а/ю, а/єш, недок., призвісти/ти, іщу/, істи/ш, док., діал. Віщувати, провіщати …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»